Багатим i веселим було колись козацьке село Свиридiвка. Все у вишневих садах та вербах, зi своïми чудовими зеленими левадами, лiсами, що обступали його як темни грозовi хмари, та чудовими краєвидами на широку долину рiчки Сули. Жили в ньому вiльнi козаки-хлiбороби i тiльки бiльше десятка родин було крiпацьких, що були власнiстю небагатих панiв, та ще декiлька родин мiщан та дворян. Євреï, росiяни з'явилися лише в ХХ столiттi. Висока моральнiсть та поряднiсть окремих дворянських сiмей добре впливала на загалний моральний клiмат села i збереглася у пам'ятi до цього часу.
Стаття - тут.
воскресенье, 29 ноября 2009 г.
вторник, 24 ноября 2009 г.
Про свиридiвське городище.
Свиридiвка. Городище.
Двошарове городище «Дитинець», селище с.Свиридівка, ур.Дитинець, Свиридівська с/р, правий високий берег р.Сула VI-IV, ІІІ-ІІ ст. до н.е.; XI-XIII ст., скіфський час, доба Київської Русі Ґрунтові насипи валів, рови, сліди насипу башти, колодязя Розміри городища —100х15-75 м та 340х250 м; розміри селища — 300х40-300 м. Загальна площа — 4,3 га
Стаття Гейко А. В. "Підготовчі етапи виготовлення посуду населенням дніпровського лісостепового лівобережжя у VII—III ст. до н. е". (скiфськи перiод) - тут
(Проблемы истории и археологии Украины. Тезисы докладов научной конференции 21-23 октября 1999 г. Харьков, 1999.)
Виходить, що люди жили у Свиридiвцi дві з половиною тисячі років тому ...
Двошарове городище «Дитинець», селище с.Свиридівка, ур.Дитинець, Свиридівська с/р, правий високий берег р.Сула VI-IV, ІІІ-ІІ ст. до н.е.; XI-XIII ст., скіфський час, доба Київської Русі Ґрунтові насипи валів, рови, сліди насипу башти, колодязя Розміри городища —100х15-75 м та 340х250 м; розміри селища — 300х40-300 м. Загальна площа — 4,3 га Стаття Гейко А. В. "Підготовчі етапи виготовлення посуду населенням дніпровського лісостепового лівобережжя у VII—III ст. до н. е". (скiфськи перiод) - тут
(Проблемы истории и археологии Украины. Тезисы докладов научной конференции 21-23 октября 1999 г. Харьков, 1999.)
Виходить, що люди жили у Свиридiвцi дві з половиною тисячі років тому ...
вторник, 22 сентября 2009 г.
понедельник, 21 сентября 2009 г.
Село Лука
Село Лука велике, в ньому проживає близько 4 тисяч людей. Дуже розкидане село. Але так само занедбане, як і інші. Лікарня в тяжкому стані, за браком финансування є на межі закриття. Але є сільський пляжик.
понедельник, 14 сентября 2009 г.
Яшники
Магазин в Яшниках.
Завжди проїжджаємо Яшники по дорозі з Свиридiвки в Лохвицю. З дороги видно лише покинута автобусна зупинка і кілька хаток. Я знав сайт Наталії Бизовой, в якому описана історія цього колись великого і заможного села. От і вирішив туди з'їздити. Тепер це легко: з Свиридiвки можна викликати по телефону таксі. Приїхав я в Яшники. Відразу зайшов до магазину. Ті, що стояли там, тут же мені розповіли, що їм відомий «матеріал про село з Інтернету однієї жінки». Їхні діти роздрукували їм цей матеріал у великій кількості примірників, вони всі з ним ознайомилися. Так що увічнила Наталія Бизова це село, честь і хвала їй! Яшники дійсно спорожніле село, там залишилося близько сотні людей. Діти вчаться в школі в Лохвиці. З будівель є тільки будівля колишньої школи та сільський клуб, перебудований з церкви. І це все. Дійшов до Сулi, вірніше, до її протоки. Один житель Яшникiв мене туди провів. Але він так і не сказав мені, за кого збирається голосувати. Крутив-крутив, але конкретного імені не назвав.
Завжди проїжджаємо Яшники по дорозі з Свиридiвки в Лохвицю. З дороги видно лише покинута автобусна зупинка і кілька хаток. Я знав сайт Наталії Бизовой, в якому описана історія цього колись великого і заможного села. От і вирішив туди з'їздити. Тепер це легко: з Свиридiвки можна викликати по телефону таксі. Приїхав я в Яшники. Відразу зайшов до магазину. Ті, що стояли там, тут же мені розповіли, що їм відомий «матеріал про село з Інтернету однієї жінки». Їхні діти роздрукували їм цей матеріал у великій кількості примірників, вони всі з ним ознайомилися. Так що увічнила Наталія Бизова це село, честь і хвала їй! Яшники дійсно спорожніле село, там залишилося близько сотні людей. Діти вчаться в школі в Лохвиці. З будівель є тільки будівля колишньої школи та сільський клуб, перебудований з церкви. І це все. Дійшов до Сулi, вірніше, до її протоки. Один житель Яшникiв мене туди провів. Але він так і не сказав мені, за кого збирається голосувати. Крутив-крутив, але конкретного імені не назвав.воскресенье, 13 сентября 2009 г.
Степуки
Степуки. Библиотека.
Степуки найближче до Свиридiвки село. Пусте і безлюдне, там залишилося приблизно 150 чоловік. Там була колись річка Лаврін. Мешканці розповідають, що коли прийшли німці, то вони запитували, де ця річка, тому що у них на картах вона була позначена. Красива дорога з Степук в Свиридiвку - через ліс, повз курганів.
Бiльше фото Степук - тут.
Реабілітовані жертви комуністичного терору:
ІЛЬЧЕНКО Микола Пилипович, 1908 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. 19, 56-17, 54-10 КК УСРР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 грудня 1989 р.
ІЛЬЧЕНКО Федір Іванович, 1891 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. ст. 19, 56-17, 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 грудня 1989 р.
ЯРОВИЙ Андрій Семенович, 1905 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Колгоспник. Заарештований 22 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.
ЯРОВИЙ Євдоким Ісакович, 1901 р., с. Cтепуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Колгоспник. Заарештований 5 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 13 серпня 1958 р.
ЯРОВИЙ Іван Семенович, 1893 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Селянин-одноосібник. Заарештований 27 вересня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. ст. 19, 56-17, 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 грудня 1989 р.
ЯРОВИЙ Іван Федорович, 1905 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Без певних занять. Заарештований 20 вересня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 6 грудня 1932 р. за ст. ст. 54-10, 78 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 липня 1989 р.
КОБЕЦЬ Дмитро Павлович, 1872 р., с. Ступки Миргородського р-ну Полтавської обл., укра-їнець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Ступки. Селянин-одноосібник. Заарештований 10 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 2 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 березня 1990 р.
БОЙКО Павло Іванович, 1898 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Колгоспник. Заарештований 5 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.
КИВА Горпина Єлисеївна, 1896 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у с. Степуки. Колгоспниця. Заарештована 11 грудня 1946 р. Засуджена Особливою нарадою МДБ СРСР 11 грудня 1946 р. (стаття КК не вказана) як член сім'ї зрадника Батьківщини до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 20 червня 1989 р.
КИВА Михайло Павлович, 1894 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Колгоспник. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 лютого 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 23 липня 1958 р.
КИВА Пріська Іванівна, 1922 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у с. Cтепуки. Колгоспниця. Заарештована 20 травня 1947 р. Засуджена Особливою нарадою при МДБ СРСР 20 травня 1947 р. (стаття КК не вказана) як член сім'ї зрадника Батьківщини до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбувала у м. Талди-Курган. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 20 липня 1989 р.
Степуки найближче до Свиридiвки село. Пусте і безлюдне, там залишилося приблизно 150 чоловік. Там була колись річка Лаврін. Мешканці розповідають, що коли прийшли німці, то вони запитували, де ця річка, тому що у них на картах вона була позначена. Красива дорога з Степук в Свиридiвку - через ліс, повз курганів.Бiльше фото Степук - тут.
Реабілітовані жертви комуністичного терору:
ІЛЬЧЕНКО Микола Пилипович, 1908 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. 19, 56-17, 54-10 КК УСРР до 7 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 грудня 1989 р.
ІЛЬЧЕНКО Федір Іванович, 1891 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Селянин-одноосібник. Заарештований 18 жовтня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. ст. 19, 56-17, 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 грудня 1989 р.
ЯРОВИЙ Андрій Семенович, 1905 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Колгоспник. Заарештований 22 грудня 1937 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 27 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 8 січня 1938 р. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 13 вересня 1989 р.
ЯРОВИЙ Євдоким Ісакович, 1901 р., с. Cтепуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Колгоспник. Заарештований 5 травня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 травня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 4 червня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 13 серпня 1958 р.
ЯРОВИЙ Іван Семенович, 1893 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Селянин-одноосібник. Заарештований 27 вересня 1930 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 березня 1931 р. за ст. ст. 19, 56-17, 54-10 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 грудня 1989 р.
ЯРОВИЙ Іван Федорович, 1905 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Без певних занять. Заарештований 20 вересня 1932 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 6 грудня 1932 р. за ст. ст. 54-10, 78 КК УСРР до 5 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 17 липня 1989 р.
КОБЕЦЬ Дмитро Павлович, 1872 р., с. Ступки Миргородського р-ну Полтавської обл., укра-їнець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Ступки. Селянин-одноосібник. Заарештований 10 лютого 1930 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 2 березня 1930 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 6 березня 1990 р.
БОЙКО Павло Іванович, 1898 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Колгоспник. Заарештований 5 квітня 1938 р. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 11 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 31 травня 1938 р. Реабілітований Полтавським обласним судом 12 жовтня 1956 р.
КИВА Горпина Єлисеївна, 1896 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у с. Степуки. Колгоспниця. Заарештована 11 грудня 1946 р. Засуджена Особливою нарадою МДБ СРСР 11 грудня 1946 р. (стаття КК не вказана) як член сім'ї зрадника Батьківщини до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 20 червня 1989 р.
КИВА Михайло Павлович, 1894 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Степуки. Колгоспник. Заарештований 30 жовтня 1937 р. Засуджений Полтавським обласним судом 15 лютого 1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки. Реабілітований Верховним Судом УРСР 23 липня 1958 р.
КИВА Пріська Іванівна, 1922 р., с. Степуки Лохвицького р-ну Полтавської обл., українка, із селян, освіта початкова. Проживала у с. Cтепуки. Колгоспниця. Заарештована 20 травня 1947 р. Засуджена Особливою нарадою при МДБ СРСР 20 травня 1947 р. (стаття КК не вказана) як член сім'ї зрадника Батьківщини до 5 років позбавлення волі. Термін покарання відбувала у м. Талди-Курган. Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 20 липня 1989 р.
суббота, 12 сентября 2009 г.
пятница, 11 сентября 2009 г.
Свято знань, перше вересня 2009 року в Свиридiвцi
У минулому році в свиридівськоi школі було 6 першокласників, в цьому - тільки два.
Директор свиридівської школи, викладач біології, Михайлик Микола Iванович
вторник, 9 июня 2009 г.
Старые фото свиридовских учителей и учеников
Александр Михайлович Усенко (1941 г.рожд.) помог установить личности некоторых людей на этих старых снимках.
Фотография учеников и учителей свиридовской школы 1947 г. Слева направо – учительница Наталiя Гнатiвна Шабадiнова. Далее сидит директор школы Дмитро Митрофанович, следующая – учительница Настя Iванiвна. Третий справа в верхнем ряду - Паливода Николай Иванович (по уличному Дужаки).
Фотография учеников и учителей свиридовской школы 1947 г. Слева направо – учительница Наталiя Гнатiвна Шабадiнова. Далее сидит директор школы Дмитро Митрофанович, следующая – учительница Настя Iванiвна. Третий справа в верхнем ряду - Паливода Николай Иванович (по уличному Дужаки).
Фотография 1952 г. На земле слева направо сидят: Усенко Таня, далее Середзiна, далее - ??1-й ряд, слева направо, учителя: 1) Тетяна Олексiïвна – учитель математики; 2) жена директора школы Семешко.; 3) Шамрiй, имя и отч. не помню; 4) Вiнниченко Петро Камникович – учитель истории, завуч; 5) Семешко Микола Iванович – директор школы; 6) Шиш Настя Лукiчна – учитель; 7) Шабадiнов Семен Семенович – учитель физкультуры и военрук; 8) Соколовська Оксана Василiвна – учитель русского языка (моя мама); 9) не помню кто;
2-й ряд – ученики – слева направо, помню только 6-ю, это Анюта Чепок.
3-й ряд – ученики слева направо, 2-й – Вася; 4-я Дуся Цапко; 7-й – Микола Пугач
Добавляет Александр Паливода: на фотографии 1952 года мой сосед - Касян Шурко, третий слева в среднем ряду. И еще там Винниченко Михаил (Мышунчик).
Подписаться на:
Сообщения (Atom)