У 1921 р. у Свиридiвцi був створенний осередок РКП(б). Входили туди Семен Петрович Линьов*, Iлля Савич Шиш, Олексiй Ульянович Шиш, Савва Макарович Оникiєнко та Iван Сергiйович Шиш. У 1924 р. виникла комсомольська органiзацiя. Ïï очолив учитель Якiв Борисович Рiдний**. Отут слід згадати також сiльского «активiста», колишнього «червонного козака» Андрiяна Примоленного.
* Про Линьова докладніше отут
** На зорі радянської влади комсомол був чимсь начебто радикальної секти. Від комсомольця було потрібно зрадництво: зрадництво як свого народу, своїх предків, своїх батьків, і обов'язково віри їх - умовою вступу в червоні комірки був насамперед жорсткий атеїзм, підтверджуваний справою. Точніше, безбожництво, у буквальному значенню слова, що розумілося як "боротьба з релігійними забобонами».
Атеїзм був повстанням не стільки проти неба, скільки проти цілком земних речей - насамперед проти встановлених порядків, цього з'єднання ієрархії й солідарності. Цей світ більшовикам потрібно було знищити, причому не ззовні, а зсередини - зруйнувавши самі основи. Тому першою жертвою комсомолу булла религiя - а точніше, благочестя, тобто , попросту, народна моральність, заснована на шануванні "образа Божого в людині".
Саме на комсомольців була покладена основна антирелігійна, безвірницька робота, особливо на селі: комсомольці ламали церкви, труїли священнослужителів, творили різноманітні блюзнірства й скверноти. Розрахунки на дурну молодь був вірний: похабничати - справа молода, люди постарше все-таки мали поняття про деяких речах... Тому у веселі двадцяті багаття з ікон улаштовував саме комсомол.
Комсомольці зіграли помітну роль у колективізації й розкуркулюванні - одному із самих мерзенних злочинів радянської влади. Їм і тут була відведена роль виконавців особливо брудної роботи, і, насамперед , иудишей, п'ятої колони, нацькувателiв і доносителів. Вони видавали "куркулів, що ховають зерно", наводили комуністів на успішних селян, повідомляли куди треба про невдоволення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий